postheadericon Положення про ВСЗЯО

ПОЛОЖЕННЯ
про внутрішню систему забезпечення якості освіти


І. Загальні положення


1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 91 Черкаської міської ради (далі — Положення) розроблено відповідно до вимог статей 26,40,41,62,67  Закону України «Про освіту», статей 20, 23 Закону України «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) нова редакція (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.-1.2021 № 33), наказу Державної служби якості освіти України від 30.11.2020 № 01-11/71 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти», Статуту закладу та інших нормативних документів.
1.2. Педагогічна рада як колегіальний орган управління закладу дошкільної
освіти формує систему та затверджує процедури внутрішньої системи
забезпечення якості освіти, зокрема систему та механізми забезпечення
академічної доброчесності (ст. 20 Закону України «Про дошкільну освіту»),
1.3. Положення поширюється на всіх працівників закладу дошкільної освіти, які здійснюють професійну діяльність відповідно до трудових договорів, зокрема на працівників, які працюють за сумісництвом.
1.4. Функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі –
ВСЗЯО) забезпечує керівник закладу дошкільної освіти в межах наданих йому повноважень.
1.5. Коригування змісту, зміни та доповнення до цього Положення вносить керівник закладу дошкільної освіти за згодою педагогічної ради.
1.6. Критерії ефективності ВСЗЯО:
– всебічний розвиток дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб, формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду;
– якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників;
оптимальне матеріально-технічне, навчально-методичне,
психолого-педагогічне, медико-соціальне забезпечення якісної організації освітнього процесу;
– дієва система управління закладом дошкільної освіти.
1.7. Компоненти ВСЗЯО:
– стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти;
– організаційно-функціональна структура ;
– процедури внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої
діяльності;
– критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
– критерії, правила і процедур оцінювання професійної діяльності педагогічнихпрацівників;
– умови якісної організації освітнього процесу (умови, за яких стає досяжним належний рівень освіти вихованців закладу);
– системи та процеси управління закладом дошкільної освіти, зокрема
інформаційні;
– система та механізми забезпечення академічної доброчесності.
 

II. Стратегія (політика)

внутрішньої системи забезпечення якості освіти

2.1. Стратегія (політика) внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі
– Політика) визначає мету й завдання її впровадження та принципи, на яких вона базується на таких принципах:

– дитиноцентризм. Головний суб’єкт, на якого спрямована освітня діяльність
закладу, – дитина;
– автономність. Самостійність у визначення стратегії і напрямів розвитку
закладу, виборі форм і методів організації освітнього процесу, які відповідають
нормативно правовим документам, Базовому компоненту дошкільної освіти;
– системність. Усі компоненти та функції системи управління діяльністю
закладом дошкільної освіти взаємопов’язані, що створює взаємозалежність між ними;
– цілісність. Єдність усіх видів освітніх впливів на здобувана дошкільної освіти, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, ‘ яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання протягом життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;
– вдосконалення. Потреба постійного вдосконалення освітнього процесу
відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
– партнерство. Взаємодія учасників освітнього процесу, побудована на довірі та повазі, зацікавленості до суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб, готовності до конструктивної співпраці для досягнення
високої якості освітнього процесу;
– відкритість і прозорість. Процедури системи забезпечення якості освітньої діяльності відкриті та зрозумілі для учасників освітнього процесу;
– гнучкість і адаптивність. Можливість відповідно до внутрішніх умов та зовнішніх впливів міняти методи управління якістю, отримувати зворотні
зв’язки та різні комунікації;
– інноваційність. Здатність продукувати та впроваджувати нові, відсутні упрактиці закладу ідеї, технології, методики, пов’язані із забезпеченням якості дошкільної освіти.

– орієнтація на замовника (батьків або законних представників дітей), завоювання їхньої довіри. Розуміння поточних і майбутніх їхніх потреб сприятиме сталому успіху ЗДО;

– єдність призначеності та напрямків розвитку ЗДО і створення умов для задіяння усіх працівників до досягнення цілей ЗДО у сфері якості (інформування працівників про місію ЗДО, бачення, стратегію, політики та процеси; створення та підтримання спеціальних цінностей, справедливості та етичних моделей поведінки; формування культури довіри та чесності; заохочення до зобов’язання щодо якості в масштабі всього ЗДО тощо);

– взаємопов’язаність процесів діяльності ЗДО, які функціонують як цілісна система;

– зорієнтованість на поліпшення показників освітнього процесу, підвищення задоволеності батьків або законних представників дітей; підвищення здатності прогнозувати внутрішні та зовнішні ризики й можливості, а також реагувати на них;

– прийняття рішень на підставі фактичних даних та розуміння причинно-наслідкових зв’язків та можливих непередбачених наслідків;

– керування стосунками зі всіма своїми зацікавленими сторонами, щоб оптимізувати їхній вплив на дієвість ЗДО;

2.2. Мета політики ВСЗЯО:
– гарантування якості дошкільної освіти здобувачів;
– формування довіри суспільства до закладу дошкільної освіти.
2.3. Завдання політики ВСЗЯО:
– створювати освітнє середовище для оптимального розвитку кожного
вихованця, відповідно до його задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних,
психічних та фізичних особливостей, культурних потреб;
– забезпечувати умови постійного професійного зростання та самореалізації
педагогів;
– актуалізувати питання забезпечення умов, які сприяють якісній організації
освітнього процесу та інклюзивній освіті;
– отримувати об’єктивну інформацію про функціонування і розвиток
закладу-дошкільної освіти;
– сприяти розвитку партнерських відносин усіх учасників освітнього процесу;
– забезпечувати інформаційну відкритість діяльності закладу дошкільної освіти;
– запобігати проявам дискримінації, булінгу;
– знаходити оптимальні чинники впливу на результативність освітнього процесу
та впроваджувати їх у дію.
2.4. Стратегія (політика) забезпечення якості освіти в ЗДО орієнтована на:

– партнерство у розвитку, навчанні та вихованні дітей, а також професійній взаємодії;

–  недискримінацію, запобігання та протидію боулінгу (цькуванню);

–  прозорість та інформаційну відкритість діяльності ЗДО;

– сприяння безперервному професійному зростанню педагогічних працівників;

– справедливе та об’єктивне оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників;

– створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей;

– забезпечення академічної свободи педагогічних працівників.

2.5. Заклад працює у взаємодії з усіма зацікавленими суб’єктами, до яких відносяться:

– здобувачі освіти, їх батьки або законні представники дитини;

– працівники закладу дошкільної освіти;

– органи, що здійснюють управління у сфері освіти;

– громадськість.

2.6. Критерії ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

– відповідність досягнень здобувачів освіти державним вимогам до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років, сумарного кінцевого показника набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи;

– відповідність узагальнених показників результату освітньої роботи (сформованість певного виду компетенцій) змісту освітніх ліній, визначених інваріантною складовою Базового компонента дошкільної освіти;

–  ефективність реалізації варіативної складової змісту дошкільної освіти відповідно до індивідуальних інтересів і потреб дітей, запитів і побажань батьків, наявних умов розвитку дошкільників;

– якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників;

– показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.

2.7.Зміст внутрішньої системи якості освіти закладу формується та реалізується за напрямами:

– «Освітнє середовище закладу дошкільної освіти»,

– «Здобувачі освіти Забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду»,

– «Фахова діяльність педагогічних працівників закладу  дошкільної освіти»,

– «Управлінські процеси закладу дошкільної освіти».

З метою аналізу стану сформованості й функціонування внутрішньої системи у ЗДО проводиться щорічне комплексне самооцінювання освіти і управлінських процесів з урахуванням завдань, визначених планом роботи ЗДО на рік та літній період.

Для оцінювання рівня якості освітньої та управлінської діяльності слугують: критерії (підстави для оцінювання). Індикатори (показники, що відображають стан об’єктів спостереження, їх кісні або кількісні характеристики), методи збору відповідної інформації, яка підлягає аналізу та оцінюванню (додаток 1).

2.8. Відповідальним за проведення само оцінювання освітніх і управлінських процесів є керівник ЗДО. Для проведення самооцінювання керівник закладу:

– видає наказ про проведення самооцінювання освітніх і управлінських процесів;

– створює робочу групу, яка буде забезпечувати збір, вивчення, аналіз інформації, отриманої під час спостереження, опитування та вивчення документації;

– розподіляє обов’язки між членами робочої групи4

– призначає відповідального за узагальнення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів;

– визначає терміни обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів.

До проведення аудиту можуть залучатися представники громадськості у порядку, визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

2.9.Методи збору інформації, інструменти та джерела отримання інформації:

– опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв’ю, фокус-групове дослідження);

– спостереження (за освітнім середовищем, організацією життєдіяльності, проведенням навчальних занять);

– вивчення документації ЗДО.

Під час самооцінювання також враховуються результати:

ü   внутрішніх моніторингів освітніх і управлінських процесів ЗДО;

ü   зовнішніх моніторингів, проведених органами управління у сфері освіти, міжнародними установами, громадськими організаціями тощо.

2.9.Внутрішні моніторинги проводяться для відстеження стану освітньої діяльності, якості надання освітніх послуг, ефективності управлінських процесів. Механізм підготовки та проведення моніторингу визначено Порядком проведення моніторингу якості освіти,  затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 № 54 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти». Для проведення моніторингу обов’язковими є розроблення його програми та оприлюднення його результатів на веб-сайті ЗДО.

Рівні оцінювання освітніх і управлінських процесів у ЗДО:

перший (високий) рівень;

другий (достатній) рівень;

третій (вимагає покращення) рівень;

четвертий (низький) рівень.

Інформація одержана в ході опитування, спостереження та вивчення документації, узагальнюється в аналітичній довідці. Аналітична довідка – письмовий обґрунтований висновок, що складається робочою комісією за результатами оцінювання ним освітніх і управлінських процесів ЗДО, внутрішньої системи забезпечення якості освіти. На основі висновку визначаються тенденції в організації освітніх і управлінських процесів ЗДО, досягнення та труднощі у формуванні внутрішньої системи. З метою об’єктивного самооцінювання узагальнена інформація зіставляється з описом вимог організації освітніх і управлінських процесів ЗДО та внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що визначені ЗДО.


III. Організаційно-функціональна структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти


3.1. Організаційно-функціональна структура ВСЗЯО – це суб’єкти, які здійснюють або включені у процеси оцінювання якості освіти та інтерпретації отриманих результатів: адміністрація закладу; тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, групи моніторингу); педагогічна рада.
3.1.1. Адміністрація закладу дошкільної освіти:
– формує блок локальних актів, що регулюють функціонування ВСЗЯО закладу дошкільної освіти і додатків до них, представляє їх на засіданні педагогічної ради, після схвалення педагогічною радою, керівник затверджує і контролює їх виконання;
– готує пропозиції, спрямовані на вдосконалення ВСЗЯО у закладі дошкільної освіти,
– бере участь у заходах щодо змісту пропозицій;
– організовує проведення у закладі дошкільної освіти контрольно-оцінних
процедур;
– забезпечує умови для підготовки педагогів закладу дошкільної освіти, батьків або інших законних представників дітей, громадських експертів до здійснення контрольно-оцінних процедур;
– організовує та здійснює систему моніторингу якості освіти: збір, обробку (аналіз), зберігання та надання інформації про стан і динаміку розвитку на рівнізакладу дошкільної освіти;
– формує інформаційно-аналітичні матеріали за результатами оцінки якості освіти та надає інформацію про якість освіти на різні рівні системи управління
(педагогічна рада, загальні збори колективу тощо);
– ухвалює управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих в процесі реалізації ВСЗЯО.
3.1.2. Тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, група
моніторингу):

-розробляють або формують методики оцінки якості освіти за напрямами
діяльності закладу дошкільної освіти: параметри, критерії та показники, методи та форми;
– беруть участь в експертизі динаміки розвитку вихованців та рівня професійної компетентності педагогів закладу дошкільної освіти;
– формують пропозиції для адміністрації з вироблення управлінських рішень за результатами внутрішньої оцінки якості освіти на рівні дошкільного закладу.
3.1.3. Педагогічна рада:
– діє в межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами;
– розглядає, ухвалює та оцінює основні питання діяльності закладу дошкільної освіти;
– ухвалює рішення щодо питань функціонування закладу дошкільної освіти,оновлення змісту освіти в зв’язку з появою нових стандартів освіти; підвищення рівня професіоналізму педагогів через впровадження нових освітніх технологій;
підвищення якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих у процесі оцінки якості.
 

IV. Процедури внутрішньої системи оцінювання якості освіти
та освітньої діяльності


4.1. Процедурами ВСЗЯО є внутрішній контроль якості освітньої діяльності (далі – Контроль) та внутрішній моніторинг якості освіти (далі — Моніторинг), які дають змогу здійснювати систематичний аналіз якості організації освітньогопроцесу, його ресурсного забезпечення, результатів. Процедури ВСЗЯО спрямовані на:
– удосконалення планування та організації освітнього процесу, спрямованого на розвиток компетентності здобувачів освіти;
– посилення кадрового потенціалу закладу освіти та формування системи
методичної роботи, яка сприяє підвиванню професійної кваліфікації
педагогічних працівників;
– формування й удосконалення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;
– розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;
– максимальне усунення ефекту неповноти і неточності інформації про якість освіти, як на етапі планування освітніх результатів, так і на етані оцінки ефективності освітнього процесу по досягненню відповідної якості освіти.
4.2. Процедура Контролю у закладі дошкільної освіти визначаться логічним та доцільним об’єднанням його видів (фронтальний ,тематичний, епізодичний, ,оперативний, повторний) та змісту. Під час планування контролю застосовується технологічний прийом – розробляються циклограми, відповідно до методичних рекомендації.
4.3. Процедура Моніторингу будується відповідно до визначених у закладі дошкільної освіти напрямів.
4.4. Для процедури Контролю та Моніторингу з урахуванням напрямів, тем та змісту добираються доцільні методи та джерела отримання інформації.
4.5. Моніторинг є методом та формою Контролю.
4.6. Результати процедур Контролю та Моніторингу оприлюднюються у формі:
– аналітичної доповіді на засіданні педагогічної ради;
– звіту керівника на загальних зборах (конференції) колективу;
– проблемного аналізу – комплексне самооцінювання функціонування та
розвитку закладу дошкільної освіти – у Програмі розвитку;
– аналізу підсумків діяльності ЗДО за навчальний рік та літній період – щорічне
самооцінювання – у Плані роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період.
4.7. Комплексне самооцінювання функціонування та розвитку закладу
дошкільної освіти здійснюється відповідно до критеріїв та індикаторів,
пропонованих Державною службою якості освіти України. Проблемний аналіз комплексного самооцінювання є основою для розроблення Програми розвиткузакладу (здійснюється один раз на три-п’ять років).
4.8. Щорічне самооцінювання підсумків діяльності закладу дошкільної освіти за навчальний рік та літній період здійснюється за блоковою системою аналізування. Підсумковий аналіз є першим розділом Плану роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період та основою для йогорозроблення.
4.9. План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період є програмою реалізації процедур ВСЗЯО.
4.10. Документи та матеріали, які засвідчують системність реалізації процедур ВСЗЯО.
4.10.1. Документи:
– Програма розвитку закладу дошкільної освіти на три-п’ять років;
– План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період;
– План роботи педагога щодо організації освітнього процесу;
– Протоколи педагогічної ради, загальних зборів колективу тощо;
– Накази керівника.
4.10.2. Матеріали:
– проблемний (комплексний) аналіз;
– аналіз підсумків діяльності ЗДО на навчальний рік та літній період;1
– циклограма внутрішнього контролю ЗДО на навчальний рік;
– методика(и) моніторингові досліджень за напрямами діяльності.
 

V. Критерії, правила і процедури оцінювання

 здобувачів дошкільної освіти

5.1. Моніторинг індивідуального розвитку дає змогу визначити рівень компетентності вихованців відповідно до змісту освітніх ліній Базового
компонента дошкільної освіти:

– здоров’язбережувальна;

– особистісно-оцінна;

– родинно-побутова;

– соціально-комунікативна;

– природничо-екологічна;

– предметно-практична;

– художньо-продуктивна;

– ігрова;

– сенсорно-пізнавальна;

 – математична;

– мовленнєва

5.2. Очікувані результати навчання здобувачів дошкільної освіти визначені в освітній програмі, за якою організовано освітній процес у закладі дошкільної освіти (ст. 23 Закону України «Про дошкільну освіту»),
5.3. Методику моніторингу індивідуального розвитку здобувачів дошкільної освіти – процеси, параметри, критерії, інструменти та методи – затверджує педагогічна рада строком на п’ять років, зберігається в групах і методичному кабінеті у теках відповідно до вікової категорії здобувачів освіти.
5.4. Періодичність проведення моніторингу – три рази на рік:
– на початку навчального року (вересень) – проводиться з метою виявлення рівня розвитку дітей і коригування освітнього процесу по розділах освітньої програми з тими дітьми, які можуть успішно освоювати освітню програму, але потребують індивідуальної роботи;

– додаткове обстеження (в січні) особливостей динаміки розвитку тієї чи тієї дитини- з метою корекції індивідуальної траекторії  розвитку дитини;
– у кінці навчального року (квітень – травень) – з метою порівняльного аналізу результатів на початок і кінець року.
5.5. Інформація, отримана у процесі моніторингу з подальшим її аналізом, є основою для ухвалення управлінських рішень про підвищення ефективності освітнього процесу.
5.6. Моніторинг проводять вихователі, «вузькі» фахівці – музичний керівник, інструктор з фізичного виховання.
5.7. Психологічну діагностику розпізнавання психічних процесів, станів, рис і якостей особистості проводить практичний психолог, стану фізичного здоров’я здійснює медичний персонал закладу. За потребою діагностичні процедури може проводити вихователь-методист закладу дошкільної освіти.
5.8. Педагоги аналізують результати моніторингу, визначають рівень
ефективності педагогічних впливів стосовно кожної дитини, вибудовують картину індивідуальної траєкторії розвитку і оцінюють єдину картину в віковій групі загалом. Роблять висновки і розробляють своєчасні коригувальні дії.
Підсумки Моніторингу дають можливість бачити індивідуальні та групові результати організованого педагогами освітньою процесу. Оброблені результати такого аналізу є основою конструювання освітнього процесу на новий навчальний рік, виведення річних завдань тощо.
5.9. Вихователь-методист на основі висновків педагогів розробляє аналітичну довідку, в якій визначає причини недостатньо високого рівня освоєння програмного матеріалу за освітніми лініями; формулює рекомендації щодо вдосконалення освітнього процесу на новий навчальний рік та особливостей коригування перспективного плану освітнього процесу у групах.
5.10. Аналітична довідка за результатами Моніторингу вводиться у склад підсумкового аналізу діяльності закладу дошкільної освіти за навчальний рік, обговорюється на засіданні педагогічної ради, що впливає на визначення річних завдань діяльності на новий навчальний рік.
5.11. Проведення процедур Моніторингу, обговорення їх результатів у формі психолого-педагогічного консиліуму фіксуються у Плані роботи закладу дошкільної освіти.


VI. Критерії, правила і процедури оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників


6.1. Оцінювання професійної діяльності педагогів відбуваються під час
атестаційного та міжатестаційного періоду.
6.2. Оцінювання професійної діяльності педагогів під час атестаційного періоду:
6.2.1. Атестаційний період визначається навчальним роком, в який передбачена атестація педагогічного працівника. У цей період відповідно до індивідуального плану підготовки та проходження атестації здійснюється система заходів, спрямованих на комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників, яке передбачає розгляд матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж
усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивного оцінювання є всебічний аналіз освітнього процесу, організованого педагогом, який атестується, вивчення думки батьків та колег тощо.
6.2.2. Характеристика діяльності педагога відповідної кваліфікації
визначається відповідно до Порядку підвищення кваліфікації.
6.2.3. Педагог, який атестується здійснює самоаналіз професійної діяльності, виходячи з:
– динаміки розвитку базових (інтегральних) якостей дітей;
– емоційного благополуччя дітей в умовах організованої та самостійної
діяльності;
– раціональної організації предметно-просторового розвивального середовища,
створення соціальної ситуації розпитку.
– варіативних форм взаємодії з дітьми;
– реструктуризації змісту освітньої діяльності;
– рівня та форми залучення батьків в освітній процес.
6.2.4. Діагностичний матеріал оцінювання індивідуального розвитку
професійної компетентності педагога – процеси, параметри, критерії,
інструменти та методи – затверджує педагогічна рада строком на п’ять років, зберігається у методичному кабінеті.
6.3. Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційннй період.
6.3.1. Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційннй період відбувається відповідно до Плану роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період у процесі тематичного, підсумковою контролю.
6.3.2. Критерії та методи оцінювання професійної діяльності педагогів під час тематичного контролю розробляються з урахуванням обсягу та змісту теми вивчення. Матеріали зберігаються у методичному кабінеті.
6.3.3. Під час підсумкового контролю за результатами діяльності закладу за навчальний рік здійснюється анкетування педагогів з метою визначення їхніх професійних потреб, прогнозування методичної роботи, що дає змогу розробити індивідуальний проєктний план розвитку професійної компетентності для кожного педагога та окреслити пріоритети діяльності закладу на наступний навчальний рік.
6.3.4. Методика формування індивідуального проектного плану розвитку професійної компетентності педагога як форма самоаналізу здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, за потребою затверджує педагогічна рада.
6.3.5. Анкети педагогів для прогнозування методичної роботи та узагальнені матеріали індивідуальних проектних планів розвитку педагогів зберігаються у методичному кабінеті.
6.4. Результатом оцінювання професійної компетентності педагога в
атестаційний період є підсумки атестації відповідно до Порядку підвищення кваліфікації. Результатом оцінювання у міжатестаційннй період є побудова індивідуального проектного плану розвитку професійної компетентності педагога на навчальний рік, в якому передбачена цілеспрямована методична допомога.
6.5. Документи, які засвідчують проведення процедур оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників:
— план роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній
період;
— індивідуальний план підготовки та проходження атестації;
— протоколи засідання педагогічної ради, атестаційної комісії:
— накази керівника.
 

VII. Умови якісної організації освітнього процесу


7.1. Матеріально-технічні умови.
7.1.1. Безпечність, доступність і комфортність будівлі, приміщення, споруд обладнання й території.
7.1.1.1. Територія та приміщення чисті і охайні. Обладнання території та
приміщень справне.
7.1.1.2. Територія закладу недоступна для несанкціонованого заїзду транспорту та сторонніх осіб. У приміщення закладу допускаються виключно учасники освітнього процесу.
7.1.1.3. На території закладу відсутні колючі дерева, кущі, гриби та рослини з отруйними властивостями, зазначені у відповідному Переліку.
7.1.1.4. Територія ділянки закладу освітлюється у вечірній та нічний час.
7.1.1.5. Систематично (щоденно) здійснюється огляд території щодо її
безпечності для освітнього процесу.
7.1.1.6. У закладі забезпечено архітектурну доступність, приміщення і територія закладу адаптовані до використання учасниками освітнього процесу, зокрема: туалетні кімнати, групові осередки, маршові сходи облаштовані з урахуванням індивідуальних освітніх потреб.
7.1.1.7. У закладі, в разі потреби, облаштовується та діє ресурсна кімната
(осередок), у наявності дидактичні засоби відповідно до освітніх потреб
здобувачів освіти.
7.1.1.8. Групові приміщення для дітей раннього віку розташовані на першому та другому поверсі, група на першому поверсі забезпечена окремим входом.
7.1.1.9. Кожне групове приміщення для дітей певного віку ізольоване від решти групових приміщень.
7.1.1.10. Групові та ігрові майданчики облаштовані для ігор та діяльності дітей.
7.1.1.11. Майданчики обладнані тіньовими навісами, ігровим та
фізкультурно-спортивним обладнанням, що відповідає кількості вікових груп та віковим особливостям здобувачів освіти та запитам дітей з особливими
освітніми потребами.
7.1.1.12. У приміщеннях закладу повітряно-тепловнй режим та освітлення
відповідає санітарним нормам.
7.1.1.13. Приміщення прибрані, утримуються в порядку й чистоті.
Здійснюється щоденне вологе прибирання та провітрювання усіх приміщень. Меблі, обладнання, опалювальні прилади, підвіконня, стіни, ручки дверей тощо  щоденно протираються. Столи в ігрових групових при міщеннях, після кожного прийому їжі миються. Облаштовані туалети, утримуються в належному стані.

7.1.1.14 У будівлі та на території закладу відсутні ризики травмування 

учасників освітнього процесу.
7.1.2. Оснащеність групових приміщені», кабінетів сучасним обладнанням,меблями та засобами навчання.
7.1.3. Дотримання вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежноїбезпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.
7.1.4. Використання джерел фінансування на утримання та розвиток
матеріально-технічної бази закладу.
7.2. Навчально-методичні умови.
7.2.1. Освітній простір групових приміщень та інших основних приміщень забезпечує реалізацію завдань освітньої програмі; та мотивує здобувачів освіти до оволодіння різними видами компетенцій.
7.2.2. Компоненти предметно-просторового розвивального середовища у групах відповідають освітній програмі та віковим можливостям дітей (розвивальні                        осередки), сучасним вимогам (трансформованість, поліфункціональність, варіативність, доступність, безпека).
7.2.3. Добір іграшок, посібників та обладнання відповідає встановленим
вимогам. Для занять з використанням комп’ютерів та технічних засобів навчання створюються відповідні умови.
7.2.4. Забезпечення умов для інклюзивного навчання здобувачів.
7.2.5. Врахування національно-культурних, кліматичних умов, в яких
здійснюється освітній процес.
7.3. ІІсихолого-педагогічні умови.
7.3.1. Забезпечення емоційного благополуччя через безпосереднє спілкування з кожною дитиною; шанобливе ставлення дорослих до людської гідності кожної дитини, до її почуттів і потреб; формування та підтримка її позитивної самооцінки, впевненості у власних можливостях і здібностях.
7.3.1. Використання в освітній діяльності форм і методів роботи з дітьми, що відповідають їхнім віковим та індивідуальним особливостям (неприпустимо як штучне прискорення, такі штучне уповільнення розвитку дітей).
7.3.2. Побудова освітньої діяльності на основі взаємодії дорослих з дітьми, орієнтованої на інтереси і можливості кожної дитини.
7.3.3. Підтримка дорослими позитивних, доброзичливих відносин між дітьми, зокрема які належать до різних національно-культурних, релігійних спільнот і соціальних верств, а також мають різні (зокрема обмежені) можливості здоров’я; розвиток у дітей комунікативних здібностей, що дають змогу вирішувати конфліктні ситуації з однолітками; розвиток вміння працювати в групі
однолітків в різних видах діяльності.
7.3.4. Підтримка ініціативи і самостійності дітей через створення умов для вільного вибору специфічних для них видів діяльності, учасників спільної діяльності та спілкування; для прийняття дітьми рішень, прояву своїх почуттів та висловлювання думок; через недирективну допомогу дітям у різних видахдіяльності.
7.3.5. Здійснення системної роботи з виявлення, реагування та запобігання
булінгу, іншому насильству. Захист дітей від усіх форм фізичного і психічногонасильства.
7.3.6. Партнерська взаємодія з батьками. Підтримка батьків (законних
представників) у вихованні та розвитку дітей, охороні й зміцненні їхнього
здоров’я, залучення сімей безпосередньо в освітню діяльність.
7.4. Медико-соціальні умови.
7.4.1. Створення умов для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я дітей.
7.4.1.1. Функціонування медичного кабінету з відповідним медичним
обладнанням для проведення профілактичних оглядів.
7.4.1.2. Медичне обслуговування дітей здійснюється медичними працівниками (медичною сестрою старшою) відповідно до їхніх функціональних обов’язків, у разі потреби надається домедична допомога.
7.4.1.3. Організація заходів щодо дотримання протиепідемічного режиму.
7.4.1.4. Проведення медичними працівниками санітарно-просвітницької
роботи (гігієнічне виховання дітей, формування навичок здорового способу життя тощо) з працівниками закладу дошкільної освіти і батьками вихованців.
7.4.1.5. Планування й проведення фізкультурно-оздоровчої роботи у різних організаційних формах.
7.4.1.6. Наявність фізкультурно-спортивного обладнання та інвентарю для розвитку рухових якостей здобувачів дошкільної освіти.

7.4.1.7. Планування та здійснення медико-педагогічного контролю за організацією фізичного виховання (2 рази на навчальний рік).

7.4.1.8. Проведення контролю за станом здоров’я дітей, за  санітарно-гігієнічним режимом у закладі дошкільної освіти.
7.4.1.9. Надання рекомендацій з режиму адаптації дітей в закладі дошкільної освіти, визначення функціональної готовності дітей до навчання у школі тощо.
7.4.2. Створення умов для якісного харчування здобувачів дошкільної освіти.
7.4.2.1. Забезпечення різного корисного та збалансованого харчування, щовідповідає потребам усіх здобувачів дошкільної освіти.
7.4.2.2. Виконання натуральних норм харчування.
7.4.2.3. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог щодо харчування здобувачів дошкільної освіти.
7.4.2.4. Сприяння формуванню культурно-гігієнічних навичок здобувачів
освіти у процесі організації харчування.
7.4.2.5. Здійснення контролю за організацією харчування та дотриманням
питного режиму.
7.5. Умови інклюзивної освіти.

7.5.1. Розроблення індивідуальних програм розвитку для осіб з особливими освітніми потребами.

7.5.2. Облаштування та використання ресурсної кімнати чи осередків.

7.5.3. Формування команди психолого-педагогічного

супроводу та здійснення злагодженої діяльності.

7.5.4. Вивчення потреб учасників освітнього процесу для адаптації освітнього середовища з урахуванням принципів універсального дизайну тощо.


VIII. Системи та процеси управління закладом дошкільної освіти


8.1. Визначеність системи планування та організації діяльності закладу
дошкільної освіти.
8.1.1. Сформована стратегія – Програма розвитку закладу дошкільної освіти, яка відповідає особливостям та умовам діяльності закладу, є структурованою за блоками чи напрямами діяльності, чіткою й вимірюваною, в якій відстежується перспективність та спрямованість на підвищення якості освітньої діяльності.
Про результати реалізації Програми розвитку звітує керівник на засіданні педагогічної ради, загальних зборах (конференції) колективу. Проєкт нової Програми розвитку розробляє творча група учасників освітнього процесу на основі комплексного самооцінювання, проєкт обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує керівник.
8.1.2. Сформована тактика діяльності – План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період (можуть формуватися окремими планами):
— ураховані визначені у Програмі розвитку перспективні заходи;
— побудована на засадах аналізу підсумків діяльності (щорічного
самооцінювання) закладу дошкільної освіти за минулий період:
— структура та зміст висвітлює систему роботи усіх структур закладу навирішення річних завдань та процесів його якісного функціонування тарозвитку;
— до розроблення залучено працівників закладу та батьків здобувачів дошкільної освіти.
Результати роботи закладу відповідно Плану розглядаються на засіданнях педагогічної ради. План обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує керівник.
8.1.3. Визначена система планування освітнього процесу усіх педагогів закладу дошкільної освіти. Види, форма та особливості змістових компонентів планів педагогів сформовано у методичних рекомендаціях чи у Положенні про планування освітнього процесу, схвалених педагогічною радою.
8.2. Ефективність кадрової політики:
— укомплектованість кадрами, освітній рівень педагогів; рівень
кваліфікації (динаміка зростання числа працівників, які пройшли курси підвищення кваліфікації); динаміка зростання категорійності;
— створення умов для постійного підвищення кваліфікації, впровадження педагогічними працівниками інновацій в освітній процес, залучення до участі педагогів у експериментальній діяльності;
— обговорення питань підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи на засіданні педагогічної ради;
— відзначення, матеріальне та моральне заохочення педагогічних
працівників до підвищення якості освітньої діяльності;
— цілеспрямований методичний супровід професійного зростання
педагогів;
— координування діяльності та взаємин педагогів щодо прийняття та реалізації рішень, делегування окремих функцій управління;
формування та розвиток корпоративної культури.
8.3. Організація єдиного інформаційного простору (розвиток інформаційних систем).
8.3.1. Сформованість системи інформаційного забезпечення управління закладом дошкільної освіти відповідно до визначених умов у розділі VII
(технологічні карти для збору, аналізу інформації та прийняття управлінськогорішення).
.8,3.2. Наявність технологічного обладнання, сайту, програмного забезпечення.
8.3.3. Наявність загальнодоступних ресурсів (інформаційні стенди, сайт
закладу). Зміст інформації про діяльність є відповідним вимогам законодавства.Інформація регулярно поповнюється й вчасно оновлюється.
8.4. Діяльність органів громадського самоврядування.
8.4.1. Діє вищий орган громадського самоврядування – загальні збори
(конференція) колективу закладу дошкільної освіти.
8.4.2. Діє орган самоврядування працівників закладу.
8.4.3. Діє орган батьківського самоврядування.
8.4.4. Органи громадського самоврядування діють відповідно до законодавства.
Освітні та соціальні ініціативи, висунуті чинними органами, підтримує керівництво.


IX. Система й механізми забезпечення академічної доброчесності


9.1. Педагогічні працівники дотримуються вимог академічної доброчесності:
– посилаються на джерела інформації, якщо використано сторонні ідеї, розробки,твердження, відомості;
– виконують норми законодавства про авторське право й суміжні права;
– надають достовірну інформацію про:
• методики й результати досліджень,
• джерела використаної інформації,
• власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
• визначають дотриманню академічної доброчесності дітьми;
• об’єктивно оцінюють результати освітнього процесу та якості
дошкільної освіти дітей.
9.2. Педагогічні працівники обізнані щодо видів порушення академічної доброчесності.
– обман – неправдиве інформування щодо власної освітньої (наукової, творчої)
діяльності чи організації освітнього процесу —
– академічний плагіат — представлення результатів наукової діяльності інших осіб як результатів власного дослідження, а також відтворення текстів інших авторів без зазначення авторства;-  –самоплагіат — представлення своїх уже опублікованих наукових
результатів як нових;
– фабрикація — вигадування інформації, що використовується в освітньому процесі;
– фальсифікація — зміна чи модифікація інформації, яка стосується
освітнього процесу;
– списування — використання під час письмових робіт зовнішніх джерел інформації, крім дозволених;
хабарництво – надання або отримання коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ чи пропозиція щодо цього, щоб отримати переваги в освітньому процесі;
– необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання.
9.3. Відповідальність педагогічних працівників щодо порушення академічної доброчесності, які встановлена Законом України «Про освіту»:
– позбавляються наукового (освітньо-творчого) ступеня чи вченого звання, педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
– отримують відмову у присвоєнні ступенів, звань та категорій;
– втрачають право працювати у деяких закладах або займати деякі посади

Ми знаходимось:

Адреса: вул. Сержанта Смірнова, 4, м. Черкаси, 18021

Телефон: 72-70-43

Е-mail: dnz91@i.ua

Адреса сайту: dnz91.ck.ua

Лютий 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
26272829