Рекомендаці для батьків

«Як мінімізувати негативні прояви в поведінці дитини»

• Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є.

• Обираючи знаряддя виховного впливу удавайтеся здебільшого до ласки та заохочення, а не до покарання та осуду. Намагайтеся, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі дозволеного і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Неухильно дотримуйтесь встановлених вами заборон і дозволів.

• У ситуації коли ваш малюк завдав комусь шкоди, зробив іншому боляче, чи проявив неповагу до інших, важливо навчити дитину вибачатись за свою провину. Як правило, це зробити дітям не просто, тому в наступний раз малюк обов’язково подумає, перш ніж, знову так вчинити. Головне вимагаючи від дитини моральності необхідно щоб і самі батьки наслідували принципи моралі і культури. Щоб дитина бачила на прикладі батьків модель поведінки в соціумі.

• Якщо поведінка дитина вийшла за рамки належного, і словесні зауваження не допомагають, можна позбавити її перегляду мультфільму, гри на комп’ютері чи планшеті, або ще чогось важливого для неї, проте того, що не є базовою необхідністю. Ні в якому випатку не можна лишити дитину без їжі, чи води, обмежувати у просторі, чи чомусь такому що може завдати дитині безпосередньої шкоди для здоров’я чи психіки. Головне, не відкладати покарання на потім, а озвучувати його відразу – інакше діти вас можуть просто не зрозуміти, вони зовсім інакше сприймають час. Обов’язково при цьому пояснюючи що дії і вчинки мають наслідки.

• Ніколи не давайте дитині особистих негативних оцінок: «ти поганий». Оцінювати треба лише вчинок. Треба казати: «Твій вчинок поганий, але ж ти хороший і розумний хлопчик (дівчинка) і на далі не повинен так робити».

• Корисно та дієво використовувати виховання казкою. Це один з найбезпечніших для психіки дитини методів покарання – варто лише знайти чи придумати казку, де у головного героя схожі проблеми. Як правило, дитячі казки піднімають ту чи іншу проблему, з якою стикається кожна дитина і пропонують шляхи її вирішення. Послухавши казку, малюк обов’язково почерпне з неї щось корисне для себе. Головне потім обговорити з дитиною почуття і емоції героїв казки. Придумати які ще варіанти виходу з тієї чи іншої ситуації могли бути.

• Якщо трапляється так, що дитина довгий час не може впоратися з проявами гніву, то можна запропонувати намалювати свій гнів, чи прокричати в якийсь чарівний посуд те що дитину турбує, або динамічно рухатися під ритмічну музику, або самій бути джерелом звуку простукавши якусь мелодію. Під час таких ігор дорослий має бути провідником, лише скеровувати дію дитини, даючи їй можливість звільнитися від негативних емоцій, та заспокоїти свою нервову систему.

• Коли у вашої дитини трапляється істерика, краще, що ви можете зробити, це зберігати спокій. Це складно, особливо якщо істерика відбувається у громадському місці. Намагайтесь не звертати уваги, тому що якщо ви реагуєте або піддаєтесь на вмовляння дитини, вона буде думати, що істерика – це ефективний спосіб домогтися свого. Коли ваша дитина починає заспокоюватись і поводитися краще, не забувайте хвалити її за позитивну поведінку. Це допоможе зупинити дитину перед бажанням впасти в нову істерику, до того ж ви дасте їй зрозуміти, яку поведінку ви схвалюєте. Поясніть, що до того моменту, поки його поведінка не зміниться, ви не будете його чути і помічати, коли малюк заспокоється варто обговорити причини такої поведінки та пояснити наслідки.

• Не сваріть дитину за те, що вона посміла гніватися на вас. Навпаки, поставтеся до неї, до її обурення з розумінням і повагою: допоможіть їй усвідомити і сформулювати свої претензії до вас. Тільки тоді, коли емоції згаснуть, розкажіть дитині про те, як ви переживали, коли вона виявляла свій гнів. Знайдіть разом із нею прийнятну форму висловлювання претензій .

• Батьки – приклад для дитини. Тож будьте гарним прикладом для вашого малюка!