Старші дошкільники зазвичай проявляють інтерес до школи і ставлять дорослим про це багато запитань. Утім, така посилена цікавість не завжди свідчить, що дитина готова бути школярем. Шквал запитань може викликати страх перед невідомим: «Що мене чекає в новому середовищі?». Тож батьки й педагоги мають знати, як відповідати, аби знизити в дітей тривожність.

Підготовка до першого класу завжди викликає хвилювання і в дітей, і в дорослих. Найвідповідальніші батьки поспішають навчити майбутнього першокласника читати й рахувати, змушують виводити літери та обчислювати приклади. Утім, насправді всі ці старання мають бути справою другорядною. Передусім дитину слід підготувати до шкільного навчання психологічно. Адже це новий і досі невідомий етап в її житті. Новий режим дня, колектив, правила, обов’язки — усе це навіть у віддаленій перспективі неабияк лякає багатьох дітей. Так виникають запитання, від яких дорослі нерідко губляться. З’ясуємо, про що саме йдеться й визначимо орієнтовний алгоритм, як дорослим реагувати на чисельні дитячі «що?», «чому?» і «навіщо?» про школу.

Які запитання мають насторожити

Якщо дитина запитує, чи будуть її забирати зі школи, чи складно там навчатися, чи сваритимуть її за оцінки — це привід батькам та педагогам замислитися. У таких запитаннях майбутнього школяра проявляється його страх залишитися на самоті, зазнати невдачі чи бути підданим критиці.

Також дорослих має стурбувати запитання дитини про те, хто навчатиметься з нею. Діти не ставлять таких запитань просто з цікавості. Зазвичай в такий спосіб вони повідомляють, що в них були або є конфлікти з колективом чи конкретною дитиною.

Нерідко найперше, що цікавить майбутніх першокласників, — чи можна в школі гратися, чи буде в них час гратися вдома, як раніше. Такі запитання можуть свідчити про дві речі: або дитина боїться втратити право на гру — процес, який викликає найліпші емоції, розслабляє, або вона просто не готова до майбутніх навантажень. Тут, як кажуть, вона «ще не награлася». Тому батькам неодмінно варто зважити всі «за» і «проти» й вирішити, чи варто в поточному році віддавати дитину до школи.

Як не варто відповідати

На будь-яке, навіть найпростіше, дитяче запитання про школу варто реагувати адекватно — з увагою та повагою. Не слід відповідати жартом, висміювати дитину або те, що її турбує. Навіть якщо ви спочатку пожартуєте, а потім спростуєте свої слова, дитина почне сумніватися у вашій щирості й правдивості інформації, яку дізналася. Неодмінно похитне дитячу довіру й відповідь у стилі «Все буде чудово!», особливо якщо змальована ідеальна картинка не співпадає з реальністю. А дитина старшого дошкільного віку вже може це проаналізувати.

Намагайтеся відповідати дитині не формально. Якщо ви не знаєте відповіді на запитання, обережно поясніть це дитині. При цьому спробуйте з’ясувати, чому її турбує те чи те питання, чи не потребує вона в чомусь допомоги.

У жодному разі не можна залякувати дитину, заперечувати її емоції. Так ви лише посилите проблему, що надалі, під час адаптації в школі, обо­в’я­зково про себе нагадає.

То як же правильно спілкуватися з дитиною про школу? У Додатку — картки, на яких подано найтиповіші запитання майбутніх першокласників й описано, про що вони можуть сигналізувати та як варто і не варто дорослим на них реагувати.

Що потрібно для успішного старту першокласника. Рекомендації батькам

Перший клас — певною мірою випробування для дітей і батьків. Нові форми роботи, зміна розпорядку дня та незнайомий колектив. Скористайтеся рекомендаціями та допоможіть дитині підготуватися до навчальної діяльності

Самоорганізація

Час від часу пропонуйте дітям виконати вдома завдання, що безпосередньо не пов’язане з освітнім процесом. Наприклад, розповісти про свої враження від екскурсії, підготувати виступ до родинного свята, намалювати листівку другові, скласти розповідь про домашнього улюбленця тощо. Складіть разом розклад цікавих справ, де схематично позначте вид діяльності та час, зокрема на вихідні. Тут можна визначити час для гри, рухливих розваг, сталих домашніх обов’язків тощо. Розмістіть розклад на видному місці, бажано біля годинника. Так ви допоможете майбутньому першокласнику «подружитися з часом» і сформувати навички самоорганізації, зокрема:
• дотримуватися режиму дня;
• виконувати домашнє завдання самостійно та вчасно.

Надалі ці навички зумовлять у дитини відповідальне ставлення до систематичного виконання завдань.

Упевненість у собі

Підтримуйте віру дитини у власні сили та формуйте в неї адекватну самооцінку. Шестирічний першокласник — дошкільник за віковими характеристиками — навчається, аби продемонструвати свої досягнення батькам, педагогам, одноліткам, бути «дорослим» і значущим. Тому не забувайте цікавитися настроєм дитини та її шкільними справами. Бо якщо вона відчує, що вам байдуже, то втратить жагу до навчання.

Здоров’я

Зверніть увагу на стан фізичного розвитку та здоров’я дитини. Не ігноруйте хронічні захворювання чи алергію. Зважайте також на часті (4—6 разів на рік) захворювання дитини. Від стану здоров’я залежить, як вона буде навчатися, сприймати й пізнавати навколишній світ, запам’ятовувати інформацію, мислити, читати, писати, розв’язувати завдання тощо. Тож зважайте на цей чинник, аби визначитися, чи варто вже віддавати дитину до школи.

Раціон і режим

Забезпечуйте майбутньому першокласнику повноцінні сон і їжу. Установлений час сну — це найліпший спосіб допомогти вашій дитині вчасно засинати й повноцінно висипатися. Лише завдяки цьому вона зможе поповнити енергію, яку витратила протягом дня. Щодо їжі, то вона має бути поживною, щоб організм отримував речовини, необхідні для нормальної роботи мозку, серця, легенів та інших органів. Окрім того, збалансоване харчування запобігає гіповітамінозу.

Рухова активність

Організовуйте активність дитини. Якщо вона постійно рухається: стрибає, бігає, грається, — то вона здорова. Тож не зупиняйте дитину й не примушуйте її посидіти. Натомість грайте в рухливі ігри, що розвивають гнучкість, спритність і швидкість. Улітку привчайте приймати прохолодний чи контрастний душ, купайтеся у відкритих водоймах — це зміцнить нервову, імунну й інші системи організму. Такі заходи сприятимуть повноцінному фізичному розвитку дитини, загартують її та поліпшать стан здоров’я.

Комунікація

Зважайте на самовідчуття дитини в колективі. Це ще один важливий показник готовності до школи. Сором’язливий першокласник, найімовірніше, втомлюватиметься від великої кількості однолітків. «Діти штурхаються і шумлять», — скаже він, коли повернеться додому після уроків. Що потрібно зробити, якщо дитина втомлюється від однолітків у школі? Найперше — не залишайте її на групу продовженого дня.

Активні й товариські діти також можуть зіткнутися з проблемами спілкування. Наприклад, не вміють тримати дистанцію з дорослим, якому може бути неприємним фамільярне ставлення. Тому навчайте дитину спілкуватися з однолітками й дорослими відповідно до соціальних норм.

Уважність

Дізнайтеся, як дитина розуміє, сприймає та запам’ятовує інструкцію. Запропонуйте їй зібрати щось із конструктора, приміром будиночок із шести кубиків. Або виконати графічне завдання, наприклад, домалювати поруч із певною фігурою ще кілька таких самих. Зверніть увагу, скільки часу знадобиться дитині, щоб почати виконувати завдання. Якщо вона більше п’яти хвилин не може сконцентруватися, то й у класі, після того як учитель дасть завдання, вона ловитиме ґав і не включиться вчасно у процес.